Менеджмент
Тема 61. Контролююча роль фінансового менеджменту на мікро- та макрорівнях
План
1. Контролююча роль на макрорівні.
2. Контролююча роль на макрорівні.
Використана література
1. За редакцією доктора економічних наук Михайлова С.І. Менеджмент. Вінниця, «Нова книга", 2006 р. с.416.
2. Заред доктора екон. Наук, професора, академіка УААН П.Т.Саблука. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції. К.: “Нічлава”, 2000,
3. Сухарський В.С. Менеджмент. Тернопіль. «Астон», 2004 р.
Основні поняття і положення теми: фінансовий менеджмент, макрорівень.
1. Контролююча роль на макрорівні
Суб'єкти фінансового контролю макроекономічного рівня
Контрольно-ревізійні служби
Акціонери і конкуренти зовнішнього середовища
Аудиторські формування
Суб'єкти кредитного фінансування
Фінансовий менеджмент як система включає також реалізацію контрольних функцій. Останні здійснюються суб'єктами як на макро-, так і мікроекономічному рівнях. Цілі і завдання, що здійснюються суб'єктами макро- і мікроекономічних рівнів, неадекватні.
Макрорівень, використовуючи різні види контролю, перевіряє фінансову систему організаційного формування на предмет відповідності її дій законодавчим актам України, правилам цивілізованої ринкової поведінки. Окремі суб'єкти макроекономічного рівня вивчають потенціал конкурентоспроможності організаційної системи.
2. Контролююча роль на мікрорівні
Мікрорівень, використовуючи також різні види контролю, здійснює як контрольні функції, так і самоконтрольні функції за обґрунтованістю рішень, що стосуються майбутньої поведінки організаційного формування, інвестицій в проекти, та за ефекгивністю реалізації даних рішень, результативністю функціонування фінансової системи.
Особливий статус мають аудиторські формування, які діють згідно з діючим законодавством і, крім контрольно-консультативних функцій, підтверджують правильність сплати податків, об'єктивність даних фінансових звітів тощо.
Суб'єкти, що виконують
функції фінансового менеджменту
Таким чином, фінансовий контроль - це система спостереження за фінансовою діяльністю організаційних формувань з боку суб'єктів як макроекономічних, так і мікроекономічних рівнів управління, тобто суб'єктів зовнішнього і внутрішнього середовища.
Контролююча роль на макрорівні.
Контролююча роль на макрорівні:
- конрольно-ревізійні служби;
- акціонери як співвласники капіталу;
- субєкти, що виконують функції фінансового менеджменту;
- інші суб’єкти контролю і самоконтролю.
Питання для самоконтролю
1. Зробіть характеристику функцій фінансового менеджменту на макрорівні.
2. Зробіть характеристику функцій фінансового менеджменту на макрорівні.
Тема 62. Формування і рух фінансових ресурсів і управління ними
План
1. Способи формування фінансових ресурсів.
2. Управління фінансовими ресурсами.
Рекомендована література
1. За редакцією доктора економічних наук Михайлова С.І. Менеджмент. Вінниця, «Нова книга", 2006 р. с.416.
2. Заред доктора екон. Наук, професора, академіка УААН П.Т.Саблука. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції. К.: “Нічлава”, 2000,
3. Сухарський В.С. Менеджмент. Тернопіль. «Астон», 2004 р.
Основні поняття і положення теми: фінансові ресурси, фінансовий менеджмент.
1. Способи формування фінансових ресурсів
Фінансовий менеджмент охоплює проведення фінансової політики держави, здійснення функцій планування і координації фінансових ресурсів, розробку фінансового законодавства, розробку та виконання бюджету, збір податків, випуск позик, управління державним боргом тощо.
Управління спрямоване на регулювання фінансової діяльності -діяльності держави та її органів у галузі мобілізації, розподілу і витрачення централізованих та децентралізованих фондів.
Управляють фінансовою діяльністю органи державної законодавчої влади. Вищий орган законодавчої влади - Верховна Рада України - затверджує державний бюджет і найважливіші стосунки у галузі фінансової діяльності, які набувають певної форми завдяки регулюванню їх шляхом прийняття законів з фінансових питань.
Кабінет Міністрів України формує і здійснює фінансову та грошово-кредитну політику, розробляє і подає Президентові України проект Державного бюджету України та організовує його виконання, організовує державне страхування, приймає рішення про випуск державних внутрішніх позик, регулювання грошової емісії та інші.
Пряме управління фінансовою діяльністю здійснює Міністерство фінансів України, яке розробляє баланс фінансових ресурсів; організовує роботу, пов'язану із складанням проекту державного бюджету. Разом з Національним банком, Мінекономіки здійснює заходи, спрямовані на зміцнення грошового обігу, контролює випуск і обіг цінних паперів, бере участь у роботі керівних органів фондових бірж і т.д.
Єдину грошово-кредитну політику і регулювання грошового обігу в Україні здійснює Національний банк України. Він бере участь у розробці основних напрямків та тенденцій економічного і соціального розвитку народного господарства України, Державного бюджету України, прогнозу грошових доходів і витрат населення; концентрує кредитні ресурси, здійснює їх продаж та купівлю, утворює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи держави, здійснює регулювання рівня банківських процентних ставок, дає дозвіл на утворення комерційних банків за участю іноземних юридичних осіб і громадян тощо.
У Міністерстві фінансів створена спеціальна контрольна служба - Державна контрольно-ревізійна служба, головним завданням якої є здійснення державного контролю за витраченням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності.
У фінансовому регулюванні та фінансовому впливі на економіку значна роль належить Державній податковій Адміністрації України. Основним завданням її є забезпечення дотримання законодавства про податки, облік всіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності обчислення та сплати податків, контроль за законністю здійснюваних валютних операцій.
Основними податками є: податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір, податок з громадян, мито, державне мито, плата за землю.
В Україні діють також податок з власників транспортних засобів, плата з відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи, відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг, збори від продажу паливно-мастильних матеріалів, плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин, плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів, відрахування у фонд охорони навколишнього природного середовища, фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, внески до фонду сприяння зайнятості населення, у фонд соціального страхування, пенсійний фонд, державний інноваційний фонд, державний фонд охорони праці, фонд сприяння конверсії, інвестиційний фонд, комунальний податок, відрахування у фонд соціального захисту інвалідів тощо.
Для захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання нещасних випадків проводиться страхування.
За видами страхування ділиться на особисте, майнове, страхування відповідальності, перестрахування. Стосунки між страхувальником і страхованим оформляються договором, який регламентує їх взаємні права та обов'язки відповідно до умов страхування.
Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснює Управління у справах нагляду за страховою діяльністю Міністерства фінансів, яке веде Єдиний державний реєстр страхувальників, видає ліцензії на проведення страхової діяльності, здійснює контроль за платоспроможністю страхувальників, встановлює правила формування, розміщення та обліку страхових резервів, розробляє нормативні і методичні матеріали з питань страхової діяльності.
У банківській, біржовій та комерційній діяльності почали застосовувати хеджування - нову форму страхування ціни або прибутку при страхуванні ф'ючерсних угод. Хеджування - це страхування ризиків від несприятливих змін цін на будь-які товарно-матеріальні цінності.
Ефективнішою повинна стати система кредитування. Крім банків, необхідно залучати до кредитування суб'єкти, що мають вільні грошові кошти: страхові товариства, інвестиційні фонди, трастові компанії та ін. Заслуговують поширення:
< >факторинг - різновид торгово-комісійних операцій, пов'язаних із кредитуванням оборотних коштів;форфетування - форми кредитування експорту банком чи фінансовою компанією шляхом купівлі ними без обігу на продавця векселів та інших боргових зобов'язань за зовнішньоекономічними операціями;вклади через грошові аукціони тощо.
2. Управління фінансовими ресурсами
Процес управління фінансовими ресурсами на рівні організаційної системи охоплює певні етапи, які характеризуються певною логічною дією системи менеджменту:
1-й етап. Визначення параметрів майбутньої поведінки організаційної системи.
Можливі дії суб'єктів фінансового менеджменту :
< >визначається зовнішнє середовище;частка організаційної системи;визначаються цілі і завдання організаційної системи;фінансові потреби організації;види і кількісні параметри фінансових коштів;обґрунтовуються критерії вибору альтернативних джерел фінансування;обґрунтовується оптимальна структура зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування, моделюється фінансова структура організаційної системи з урахуванням джерел фінансування.визначаються суми фінансового забезпечення організаційної системи, яких не вистачає;обґрунтовуються критерії вибору форм та суб'єктів зовнішнього фінансування;аналізується фінансовий ринок та стан організації;перепрофілюється при необхідності фінансова структура; ♦здійснюється організаційне забезпечення одержання фінансовихвизначаються коефіцієнти та показники (ліквідності, заборгованості);вивчаються фактичні механізми управління оборотним капіталом;обґрунтовуються оптимальні розміри оборотного капіталу;вивчається фактичний стан вкладення інвестицій в проекти;обґрунтовуються проекти;розробляються варіанти вкладення інвестицій в проекти;вибираються оптимальні варіанти.
Питання для самоконтролю
1. Обгрунтуйте способи формування фінансових ресурсів.
2. Опишіть менеджмент фінансовими ресурсами.
3. Яка роль фінансового менеджменту в управлінні підприємством?