Тема 73. Управління зовнішньоекономічною                                         діяльністю

​

                                                                                            План

                           1. Завдання та принципи управління зовнішньоекономічною діяльністю.

                           2. Способи зовнішньоторговельних функцій.

                           3. Завдання  зовнішньоекономічного відділу.

 

Використана література

1. За редакцією доктора економічних наук Михайлова С.І. Менеджмент. Вінниця, «Нова книга", 2006 р. с.416.

2. Заред доктора екон. Наук, професора, академіка УААН П.Т.Саблука. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції. К.: “Нічлава”, 2000.

3. Сухарський В.С. Менеджмент. Тернопіль. «Астон», 2004 р.

​

         Основні поняття і положення теми: управління зовнішньоекономічною діяльністю, зовнішньоторговельні функції.

​

1. Завдання та принципи управління зовнішньоекономічною діяльністю

          Управління зовнішньоекономічною діяльністю - це систем­ний вплив на об'єкт, тобто виробничі структури, фірми, організації, колективи людей для забезпечення їх життєздатності і досягнення кінцевого результату. Важливим елементом управління зовнішньо­економічною діяльністю є визначення цілі, котре виступає як перед­бачення результатів управлінської діяльності.

У системі управління зовнішньоекономічною діяльністю та­кож виділяють поняття керуючої і керованої системи. Керуючою системи є спеціальні органи управління, менеджери або працівники апарату управління, які розробляють і реалізують рішення з метою кращого використання потенційних можливостей, закладених в ке­рованій ланці, та досягнення визначеної мети. Керована система сприймає керований вплив з боку керуючої структури.

         Здійснюючи управління зовнішньоекономічною діяльністю, суб'єкти та об'єкти України та іноземні підприємці керуються та­кими принципами:

• суверенітету України, що полягає у виключному праві громадян України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України; обов'язку країни виконувати всі договори і зобов'язання у міжнародних економічних відносинах;

• свободи зовнішньоекономічного підприємництва, добровіль­но вступити у зовнішньоекономічні зв'язки, здійснювати їх у формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України, дотримуватися законів України, бути власниками всіх одержаних результатів зовнішньоекономічної діяльності;

• юридичної рівності, тобто рівності перед законом всіх суб'єктів та об'єктів зовнішньоекономічної діяльності, неза­лежно від форм власності; заборони будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, іноземних об'єктів господарської діяльності за формами власності, міс­цем розташування та іншими ознаками;

• верховенства закону, заборони застосування підзаконних ак­тів та актів управління місцевих органів, що створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності менш сприятливі умови, ніж ті, які встановлені законами України;

• захисту інтересів суб'єктів та об'єктів зовнішньоекономічної діяльності, при якому держава забезпечує рівний захист ін­тересів всіх суб'єктів і об'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності та іноземних об'єктів господарської діяльності на її те­риторії згідно із законами України;

• еквівалентності обміну, недопустимості демпінгу, тобто про­дажу товарів за цінами, нижчими від діючих на міжнародних товарних ринках.

           До керуючої системи управління зовнішньоекономічною діяль­ністю в Україні відносяться: внішньоекономічну діяльність на території України; обов'язку країни виконувати всі договори і зобов'язання у міжнародних економічних відносинах;

• свободи зовнішньоекономічного підприємництва, добровіль­но вступити у зовнішньоекономічні зв'язки, здійснювати їх у формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України, дотримуватися законів України, бути власниками всіх одержаних результатів зовнішньоекономічної діяльності;

• юридичної рівності, тобто рівності перед законом всіх суб'єктів та об'єктів зовнішньоекономічної діяльності, неза­лежно від форм власності; заборони будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, іноземних об'єктів господарської діяльності за формами власності, міс­цем розташування та іншими ознаками;

• верховенства закону, заборони застосування підзаконних ак­тів та актів управління місцевих органів, що створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності менш сприятливі умови, ніж ті, які встановлені законами України;

• захисту інтересів суб'єктів та об'єктів зовнішньоекономічної діяльності, при якому держава забезпечує рівний захист ін­тересів всіх суб'єктів і об'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності та іноземних об'єктів господарської діяльності на її те­риторії згідно із законами України;

• еквівалентності обміну, недопустимості демпінгу, тобто про­дажу товарів за цінами, нижчими від діючих на міжнародних товарних ринках.

Кабінет Міністрів України, який здійснює зовнішньоеко­номічну політику України відповідно до її законів: коорди­нує діяльність міністерств, державних комітетів та відомств України з управління зовнішньоекономічною діяльністю; погоджує роботу торговельних представництв України в іноземних державах; приймає нормативні акти з питань управління зовнішньоекономічною діяльністю у випадках, передбачених законами України; проводить переговори та укладає міжурядові договори України; забезпечує виконан­ня міжнародних договорів з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами; вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про   систему органів оперативного управління     зовнішньоекономічною діяльні­стю; забезпечує складання платіжного балансу; Національний банк України, який забезпечує зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, що визначають платоспромож­ність України; представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними бан­ками та іншими фінансово-кредитними установами та укла­дає відповідні міжбанківські угоди; регулює курс націона­льної валюти України до грошових одиниць інших держав; виступає гарантом кредитів, що надаються підприємствам і організаціям зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаці­ями під заставу;

Міністерство зовнішньоекономічної діяльності України, яке забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні підприємствами та організаціями зовнішньоекономічної діяльності; координує їх зовнішньо­економічну діяльність, виконує інші функції відповідно до законів України;

Державний митний комітет України, який здійснює мит­ний контроль в Україні згідно з чинним законодавством; Антимонопольний комітет України, який здійснює контроль за додержанням підприємствами та організаціями зовнішньо­економічної діяльності антимонопольного законодавства;

Кабінет Міністрів України, який здійснює зовнішньоеко­номічну політику України відповідно до її законів: коорди­нує діяльність міністерств, державних комітетів та відомств України з управління зовнішньоекономічною діяльністю; погоджує роботу торговельних представництв України в іноземних державах; приймає нормативні акти з питань управління зовнішньоекономічною діяльністю у випадках, передбачених законами України; проводить переговори та укладає міжурядові договори України; забезпечує виконан­ня міжнародних договорів з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами; вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про   систему органів оперативного управління     зовнішньоекономічною діяльні­стю; забезпечує складання платіжного балансу; Національний банк України, який забезпечує зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, що визначають платоспромож­ність України; представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними бан­ками та іншими фінансово-кредитними установами та укла­дає відповідні міжбанківські угоди; регулює курс націона­льної валюти України до грошових одиниць інших держав; виступає гарантом кредитів, що надаються підприємствам і організаціям зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаці­ями під заставу;

Міністерство зовнішньоекономічної діяльності України, яке забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні підприємствами та організаціями зовнішньоекономічної діяльності; координує їх зовнішньо­економічну діяльність, виконує інші функції відповідно до законів України.

Державний митний комітет України, який здійснює мит­ний контроль в Україні згідно з чинним законодавством; Антимонопольний комітет України, який здійснює контроль за додержанням підприємствами та організаціями зовнішньо­економічної діяльності антимонопольного законодавства; якими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність; структурні одиниці іноземних об'єктів господарської ді­яльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо); інші об'єкти господарської діяльності, передбачені зако­нами України.

  

2. Способи зовнішньоторговельних функцій

           В організаціях зовнішньоторговельні функції управління буду­ються у двох формах: як частка внутрішньої структури - зовнішньо­економічний відділ - і відносно самостійна організація - зовніш­ньоторговельна фірма.

          В умовах ринкової економіки організації мають удосконалити експорт та імпорт товарів, по можливості оперативно оволодіти світо­вими ринками шляхом зниження витрат на виробництво продукції.

          Економічну політику у сфері експорту й імпорту товарів здійс­нює зовнішньоекономічний відділ, провідна роль в якому нале­жить службі маркетингу.

До функцій зовнішньоекономічного відділу відносяться: марке­тингова діяльність, вивчення ринків збуту та закупки товарів; екс­порт та імпорт товарів, продаж та закупівля продукції зарубіжними замовниками; облік досягнень конкурентів на внутрішньому ринку; прогнозування світових тенденцій в економіці, міжнародних відно­син та зовнішньоекономічної діяльності; виставочна діяльність з метою показу своїх товарів і ознайомлення з продукцією конкурен­тів; підготовка та здійснення реклами своїх товарів; вивчення ціно­вої політики та кон'юнктури ринків; збір і опрацювання інформації про ціни, якість та обсяги продажу конкурентоздатної продукції; укладання контрактів; оформлення документів та інші.

  

3. Завдання  зовнішньоекономічного відділу

         Зовнішньоекономічний відділ складається з таких підрозділів: експорту та імпорту, діловодства і перекладів, реклами і виставок, фінансово-валютних операцій.

Підвідділ експорту та імпорту товарів, кожний по своєму на­прямку, опрацьовують перспективи проведення необхідних заходів по науковому, економічному і торговельному співробітництву із зарубіжними країнами; збирають

          Підвідділ реклами і виставок розробляє заходи щодо стиму­лювання попиту на товари, аналізує ефективність реклами, визначає доцільність участі підприємства чи організації у виставках та інші.

До функцій підвідділу фінансово-валютних операцій входять вибір найбільш оптимального підходу до ціноутворення при експор­ті й імпорті товару, аналіз цін на ринку товарів та крос-курсів на валютному ринку, розрахунок потреби у кредитах та позичках тощо.

Зниження курсу національної валюти знижує вартість експорт­них товарів даної країни на зовнішніх ринках і стимулює збільшення експорту. Збільшення валютного курсу, навпаки, стимулює експорт, тому що призводить до подорожчання експортних товарів на ринках інших країн. Значення курсу валюти і прогнозування його динаміки може сприяти ефективності продажу товарів.

Зовнішньоторговельна фірма є посередницькою організацією при фірмах, корпораціях. Вона має юридичну самостійність і надає широке коло послуг.

Фірма видає гарантії стосовно оплати товару покупцеві та вико­нує митні формальності. Вона діє від імені і за дорученням підпри­ємства чи організації.

В Україні діють декілька організаційних структур, які видають закони та підзаконні акти, що регулюють і контролюють зовнішньо­економічну діяльність суб'єктів господарювання: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національний банк, Міністерство зовнішньоеко­номічної діяльності, Державний митний комітет, Антимонопольний комітет, місцеві Ради народних депутатів. Кожна з перерахованих структур має свої функції та методи роботи. Певні організаційні і регулюючі функції зовнішньоекономічної діяльності здійснюють і світові організації, такі як: Організація Об'єднаних Націй (ООН), Конференція ООН з питань торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Сві­товий банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) та інші.

На рівні підприємства управління зовнішньоекономічною діяль­ністю здійснюють певні структури, які наділені відповідними функ­ціями та повноваженнями; у зв'язку з розширенням зовнішньоеко­номічної діяльності їх роль та значення будуть зростати.

 

                           Питання для самоконтролю

                           1. Опишіть способи зовнішньоторговельних функцій.

                           2. Зробіть структуру зовнішньоекономічного відділу.

                           3. Опишіть функції зовнішньоторговельних функцій.

​

​