Менеджмент
Тема 79. Менеджмент інфраструктури, його роль
План
1. Поняття ринкової інфраструктури, її елементи.
2. Менеджмент інфраструктури.
3. Товарна біржа – постійно діючий оптовий ринок.
Використана література
1. За редакцією доктора економічних наук Михайлова С.І. Менеджмент. Вінниця, «Нова книга", 2006 р. с.416.
2. За ред. доктора економічних наук, професора Саблука П.Т. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва. Київ, «Урожай», 2000 р.
3. Сухарський В.С. Менеджмент. Тернопіль. «Астон», 2004 р.
Основні поняття і положення теми: ринкова інфраструктура, попит, пропозиція, структура управління, товарна біржа.
1. Поняття ринкової інфраструктури, її елементи
Ринок України є системою грошових відносин, яка діє на підставі вільного ціноутворення, економічної самостійності, рівноправності та конкуренції товаровиробників.
Важливою складовою аграрної політики в Україні на сучасному етапі є створення ринку сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.
Економічна сутність ринку виражається, насамперед, як категорія обміну, який організований за законами товарного виробництва і обігу, сукупності відносин товарного і грошового обміну. Його організація дає змогу реалізувати господарські зв'язки, а в кінцевому підсумку і весь процес виробництва. Без нього неможливо досягти основної мети будь-якої підприємницької діяльності - отримання прибутку.
За економічною сутністю продовольчий ринок є саморегульованою системою відтворення. Структурні елементи економічних відносин формуються на основі прямих і зворотних ринкових зв'язків, перебувають під впливом платоспроможного попиту і пропозиції.
Основою правового статусу ринку є його статут, який визначає права і обов'язки учасників, зміст правомочності і майновий режим, формування статутного капіталу.
Основним елементом ринкового механізму є ціна, попит, пропозиції.
Структура управління - набір встановлених правил і заходів, у межах яких організована угода. У ринковій структурі управління потрібно віддавати координації взаємних дій партнерів за допомогою статутів, положень, договорів, угод.
Частота угод, що здійснюється з певним партнером, наявність постійних виробничих і торгових зв'язків полегшує ведення договірної роботи, знижує витрати на підписання угод та їх контроль, а також знижує схильність контрагентів до авантюристичної поведінки.
2. Менеджмент інфраструктури
Формування ринку продовольчої продукції - важлива функція держави, яка має забезпечувати створення державного фонду і запасів сировини, продуктів її переробки.
Ринок сільськогосподарської продукції складається із сукупності відносин "продавець-покупець", за допомогою яких реалізується сільськогосподарська продукція. Його структура визначається співвідношенням різних форм реалізації цієї продукції.
Ринкові відносини аграрного ринку розвиваються на підставі ринкового механізму, головними функціями якого є: регулювання системи "попит-пропозиція" та організація виробництва, що відповідає суспільним потребам; розвиток підприємницької діяльності та підвищення економічної зацікавленості товаровиробників; організація ділових контактів між виробниками і споживачами, їхні стабільні взаємовигідні зв'язки; накопичення достовірної економічної інформації для ухвалення рішень.
Нині з переходом до ринкових відносин виникає погреба у принципово нових, прямих зв'язках сільськогосподарських підприємств із закупівельними організаціями, в основу яких покладено економічну зацікавленість і відповідальність виконання договірних зобов'язань. Саме тому і відмінне держзамовлення. Загальнодержавні потреби у продуктах харчування в країні забезпечуються через закупівлю на товарних біржах і аукціонах.
Товарні біржі, аукціони, виставки-ярмарки, система споживчої кооперації, сільськогосподарські ринки є основними складовими ринкової інфраструктури сільськогосподарської продукції та її переробки.
Товарна біржа - це комерційне підприємство, яке функціонує постійно. На ній укладаються угоди купівлі-продажу великої товарної маси, регулюються торгівельні операції. На товарних біржах нагромаджується інформація про попит і пропозицію на товари, яка цікавить підприємства і споживачів.
Основною метою створення товарних сільськогосподарських продовольчих бірж є організований збут сільськогосподарської продукції, регулювання ринку і більш стале забезпечення населення продовольчими товарами, а підприємства - сировиною. Основне завдання біржі - це визначення реальної ціни біржових товарів і страхування ризиків небажаної зміни ціни на них.
Водночас у сучасних умовах залишається важлива роль споживчої кооперації в торгівлі, через яку здійснюється понад 60 % роздрібного товарообігу на селі. Вона закуповує в сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та населення продукцію рослинництва і тваринництва.
Важливим елементом у розвитку ринкових відносин в Україні є створення і функціонування на її території спільних підприємств, які розширюють внутрішні та зовнішні ринки збуту сільськогосподарської продукції, особливо продуктів її переробки.
Значущим у ринковій інфраструктурі є подальший розвиток кооперативних ринків. їхнє значення зростає з розвитком селянських господарств, розширенням особистих підсобних господарств на селі, коли зростає потік сільськогосподарської продукції на ринки.
В Україні почали створюватись інші елементи інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції, зокрема, міжрегіональні та районні агроторговельні доми. їх створення і діяльність у регіонах як важливої ланки ринкового середовища сприяло розвитку товарно-ірошових відносин у сільській місцевості, більш вигідній реалізації виробленої сільськогосподарської продукції, акредитуванню та авансуванню товаровиробників через систему форвардних контрактів, що дає змогу поліпшити матеріально-технічне забезпечення.
Сучасний розвиток інфраструктури агропродовольчого ринку потребує вирішення організаційно-економічних заходів цивілізованого продажу виробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки з метою одержання товаровиробниками максимальних прибутків від її реалізації.
Максималізації прибутку сприяє ринкове управління за допомогою ціноутворення, що є могутнім стимулом, бо кінцевий фінансовий результат залежить лише віддій найбільш економічних агентів. Отже, для ринкового управління характерні стимулюючі дії, які визначають вільний вибір операційних партнерів.
Особливістю управління на аграрному ринку є організація інформаційного забезпечення суб'єктів господарської діяльності та органів управління ринку ринковими оглядами, що дає можливість оволодіти ситуацією на ринку агропродукції, обирати і приймати оптимальні рішення з її виробництва.
Підготовку такої інформації здійснюють фахівці-аналітики у вигляді періодичних ринкових звітів з основних видів сільськогосподарської продукції і продовольства.
Ринковий звіт - це об'єктивний аналітичний огляд поточного стану кон'юктури ринку та короткостроковий прогноз цінової ситуації на ринку конкретного агропродукту на певний маркетинговий період.
У ситуації, коли немає прямої залежності між вхідними ресурсами і працею, з одного боку, і виходом продукції або заохочення, з іншого, застосовуються адміністративні заходи контролю і спонукання, системи штрафних санкцій, контрактного і господарського права.
Успішне функціонування ринку агропромислової сфери потребує подальшого розвитку інформаційної служби, маркетингових служб, особливо реклами вітчизняних товарів, яка є важливим елементом конкуренції та боротьби за ринок збуту.
-
Товарна біржа – постійно діючий оптовий ринок
Біржа-ринок, на якому через біржових посередників відбувається оптова торгівля товарами (товарна біржа) або цінними паперами (фондова біржа) у вигляді торговельних угод чи купівля-продаж іноземної валюти (валютна біржа).
Біржа функціонує на основі угод, укладених на певний термін (термінові) і за змістом (тверді або умовні). Термінові угоди обов'язкові для виконання, тверді або умовні надають одній із сторін угоди право виконати або не виконати її. До твердих належать форвардні та ф'ючерсні угоди, і до умовних - опціонні.
Форвардний контракт - це угода між контрагентами про майбутнє постачання товару. Він виконується відповідно до умов контракту в зазначений термін. Угоди, що передбачають негайне постачання товару, називаються касовими або спотовими (наявними), а ринок таких угод -касовим чи спотовим.
Форвардний контракт — це договір, що укладається сторонами про здійснення на поставки у майбутньому на умовах, визначених на момент його укладання. При цьому договір, для того, щоб вважатись форвардним контрактом, повинен мати всі встановлені законодавством реквізити.
Форвардний контракт, як й інші деривативи є потужним засобом планування здійснення поставок та одночасно виступає фінансовим та інвестиційним інструментом.
На відміну від ф'ючерсного контракту, всі умови форвардного контракту, в тому числі й ціна, погоджуються на момент його укладання. В подальшому продавець зобов'язаний передати базовий актив за раніше погодженою ціною. За умовами форвардного контракту сторони несуть ризик зміни ціни на базовий актив (як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення).
Форвардний контракт може бути укладений поза біржею.
Ф'ючерсний контракт істотно відрізняється від форвардного. Насамперед він є стандартним за умовами і процедурою виконання. Ф'ючерсний контракт ліквідний, для нього існує широкий вторинний ринок. Такий контракт є більш гарантованим. На момент його укладення ф'ючерсна ціна товарів може бути вищою або нижчою за спотову, а до моменту закінчення терміну контракту вона має дорівнювати ціні спот.
Ф'ючерсний контракт – це угода про покупку або продаж права або зобов’язання придбати базовий актив у визначену дату в майбутньому по встановленій ціні. Угоди відбуваються на біржах через розрахункові палати. Всі контракти стандартизовані. У момент укладання контракту здійснюється сплата маржі. У будь-який день може знадобитися додаткова маржа. Немає ризику невиконання контракту. Відкрита позиція в будь-який день може бути закрита. Фізичне постачання базового активу необов'язкове. Терміни – до 18 (рідше 36) місяців. Ф'ючерси призначені для хеджування цін, одержання короткострокових фінансових засобів, а також можуть використовуватися в тих же цілях, що і форвардні контракти. Основні користувачі – хеджери (виробники, споживачі, переробники), спекулянти (фізичні і юридичні особи), а також учасники ринку, що хочуть гарантувати себе від ризику невиконання контракту іншою стороною.
Особливості здійснення ф'ючерсних угод. Які ще переваги дають біржові операції?
По-перше, досягається зниження ризиків можливих несприятливих змін цін як для імпортерів, так і для експортерів. Біржові контракти фіксують тільки рівень цін. У випадку неправильного прогнозу цін від контрактів можна позбутися без більших втрат, а при покупці реального товару помилку в прогнозі виправити вже неможливо. Контракти дозволяють фіксувати ціни на більш віддалені строки поставки, чому на ринку реального товару. З наближенням строків поставки вони звичайно заміняються контрактами реального товару. Експортери продають біржові контракти, щоб убезпечити від знецінювання наявні в них запаси або для забезпечення більш вигідної ціни реалізації товару, який у них повинен з'явитися в цей інтервал часу
По-друге, хеджирование дає можливість підвищити надійність внутрішнфірмового планування. Зафіксована ціна на біржі на великий період часу вперед дозволяє експортерові в найбільш зручний час продати товар найвигіднішому покупцеві. А імпортер, не привязываясь до одному постачальникові, може регулювати свої закупівлі реального товару за часом, сорту і якості
По-третє, завдяки біржовим операціям вдається сховати появу на ринку великих експортерів і імпортерів за рахунок анонімності великої ємності біржі в порівнянні з ринком реального товару. На основі координації великих продажів або закупівель товарів з біржовими операціями фірми можуть вплинути на ціни у вигідному для них напрямку
По-четверте, для невеликих експортерів і імпортерів біржові контракти забезпечують надійність виконання зобов'язань контрагентами. Надійність обумовлена насамперед тим, що сторони розраховуються один з одним через розрахункову палату, а біржовий комітет надійніше будь-якого конкретного партнера
В-п'ятих, біржа дає можливість експортерові розширити місткість ринку. У випадку зниження цін і відсутності попиту на реальний товар експортер має можливість продати біржові контракти, а потім або відкупити їх після реалізації товару, або поставити товар по біржових контрактах
В-шостих, на основі хеджирования вдається знизити витрати по фінансуванню торгівлі. Для угод з хеджируемыми товарами банки надають позички на більшу суму й по більш низьких процентних ставках, тому що товар у випадку змушеної його реалізації банком буде проданий без втрат вцене.
В-Сьомих, важливою перевагою біржового механізму є істотне розширення можливих варіантів операцій, підвищення гнучкості й маневреності при менших витратах. При несприятливих змінах кон'юнктури ф'ючерсні контракти можна швидко ліквідувати. Легко змінити й строки поставки, ліквідувавши контракти по одному строку поставки й приобретя їх по іншому
Опціон - біржовий контракт (угода), в якому передбачено право продати або придбати протягом певного терміну товар на біржі за домовленою ціною з попередньою виплатою премії.
Основною метою створення бірж є організований процес переміщення (просування) товарів від постачальників до споживачів. Біржова торгівля дає змогу концентрувати попит і пропозицію на товари в певних географічних пунктах без обов'язкового завозу туди товарів.
Особливості управління біржовою діяльністю
На біржах біржові товари продаються та купуються без огляду за зразком чи на підставі якісних характеристик, відомих покупцю чи продавцю. Тому в результаті товарних угод відбувається перехід із рук у руки не товару, а документа, що підтверджує власність на товар, тобто контракту.
Діяльність бірж здійснюється відповідно до Статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.
Засновники біржі в обов'язковому порядку розробляють і узгоджують Статут біржі, в якому вказується: найменування і місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діяльності; види фондів, що утворюються біржею, та їхні розміри; органи управління біржею, порядок їх утворення і компетенція; організаційна структура біржі; порядок прийняття до членів біржі і припинення членства; права і обов'язки членів перед біржею і біржі перед членами; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів; порядок припинення діяльності біржі.
У розпорядженні товарної біржі є майно, яке формується за рахунок пайових, вступних і періодичних внесків та надходжень від біржових операцій і надання послуг підрозділами біржі.
Свою діяльність товарна біржа здійснює за принципами рівноправності учасників біржових торгів, застосування вільних цін, публічного проведення біржових торгів.
Для стратегічного управління біржами створено Національну асоціацію бірж України, основне завдання якої полягає в розбудові біржової інфраструктури, організації ефективної торгівлі переважно сировинними і продовольчими товарами.
Вищим органом управління біржової діяльності переміщення (просування) товарів є збори засновників і членів біржі. На них вирішуються питання біржової діяльності, затверджується статут, обирається Біржовий комітет, контрольна комісія, затверджується положення про роботу Біржового комітету, вирішуються питання представництв на біржі, а також кількості "біржових місць", розглядаються скарги членів і клієнтів на біржовий комітет, погоджується і затверджується звіт фінансової та іншої діяльності, оголошуються висновки контрольної комісії про роботу Біржового комітету, розглядаються інші питання.
На період між зборами членів біржі загальне керівництво її діяльністю здійснює Біржовий комітет, який призначає президента біржі і затверджує склад правління.
За рекомендацією Біржового комітету правління створює спеціальні підрозділи біржі, зокрема дирекцію, комітет з правил біржової торгівлі, комітет стандартів і якості товарів, котирувальну комісію, інформаційний біржовий канал, торговельні секції, бюро реєстрації біржових угод, розрахункову палату, арбітражну комісію.
Необхідні для біржової діяльності підрозділи біржі функціонують на підставі положень, які затверджуються зборами.
Правління біржі затверджує чисельність і склад працівників усіх підрозділів та визначає права і обов'язки посадових осіб.
Комітет з правил біржової торгівлі розробляє тимчасові і постійні правила проведення відкритих і закритих торгів, здійснює контроль за дотриманням на торгах ділової етики і притягує до відповідальності учасників торгів у разі порушення ними режиму та правил біржової торгівлі.
Комітет стандартів і якості товарів призначений для перевірки товарів, представлених їх власником на продаж чи обмін на інші товари. Комітет розробляє типові форми біржових контрактів і доводить їх до відома бюро реєстрації біржових угод.
Котирувальна комісія здійснює облік різних цін - договірних, попиту та пропозиції, початкових і заключних, завищених чи занижених при укладенні біржових угод. На підставі цих цін передбачаються котирувальні (довідкові) ціни.
Інформаційно-довідниковий відділ (біржовий канал) зосереджує всі відомості про товари, що виставляються на торги, пропонуються на продаж, друкує у вигляді біржових бюлетенів і поширює їх.
Торговельні секції спеціалізуються на конкретних видах товарів і форм діяльності. Вони несуть відповідальність перед клієнтами біржі за кількість і якість товарів, реальність їх існування у продавців.
Бюро реєстрації біржових угод відповідає за правильність і оперативність укладення угод між продавцями і покупцями товарів, дає інформацію Біржовому комітету, контрольній комісії про кількість і обсяг угод, укладених за його допомогою.
Розрахункова палата здійснює розрахунки між продавцями і покупцями наявних товарів, бере участь у регулюванні та формалізації процедури платежів. За допомогою розрахункових палат клієнти в інших країнах здійснюють розрахунки за офіційним курсом обміну своїх грошей на іноземну валюту.
Господарська комісія на біржі виконує роль незалежного суду, до якого звертаються клієнти - покупці чи продавці, якщо укладена між ними угода не влаштовує одну із сторін. Господарська комісія має право розривати угоди і карати винних.
Для успішної діяльності біржі створюються ще й такі підрозділи іранспортно-фрахтові та адміністративно-господарські відділи.
Питання для самоконтролю
1. Розкрийте суть поняття інфраструктура.
2. Опишіть елементи ринкової інфраструктури.
3. Опишіть менеджмент інфраструктури.
4. Розкрийте суть поняття біржа.
5. Зробіть характеристику біржових угод.
6. Опишіть особливості здійснення ф'ючерсних угод.
7. Обгрунтуйте особливості управління біржовою діяльністю.