top of page

  Тема 8.   Мікро-, та макросередовище організації

                                                                                            План

                     1. Мікросередовище менеджменту та його складові.

                     2. Основні чинники і фактори, що визначають макросередовище організації.

          Використана література

1. За ред. Кандидата економ. Наук С.І. Михайлова Менеджмент. Вінниця, “Нова книга”, 2006 р.

2. За ред.. економічних наук, професора Липчука В.В. Маркетинг: основи теорії і практики. Львів. «Магнолія доктора плюс», 2003 р.с. 286.

3. Корилюк С.І., Н.В.Гнатенко. Основи маркетингу. Ніжин. ВКП «Аспект», 2000 р.

4. Худякова Л.К.. Основи маркетингу. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. НМЦ, 2002 р. с.165.

           Основні поняття та положення теми: макросередовище, споживачі,  конкуренти, постачальники, посередники, пропозиція робочої сили, урядові установи, чинники, фактори, соціально-економічна система.

1. Мікросередовище менеджменту та його складові

         Зовнішнє середовище (макросередовище) складається з елементів, які знаходяться за межами підприємства, проте мають потенціал щодо впливу на нього, і може бути поділено на дві основні частини - загальне зовнішнє середовище, яке визначають як макросередовище (середовище непрямого осередкованого) впливу на підприємство і конкурси тне зовнішнє середовище, яке визначають як мікросередовище.

         Покупці і клієнти організації (споживачі) - це ті особи й організації, що купують товари і послуги цієї організації, яка мусить докладати зусиль для того, щоб наблизитись до інтересів своїх клієнтів. Це досягається за рахунок посилення уваги до сервісу та його якості, пошуку нових видів діяльності, які дали б змогу обслуговувати клієнтів краще, ніж будь-хто інший, врахування побажань клієнтів, особливо тих, які самі є лідерами у певній сфері діяльності.

         Конкуренти - це організації, які або пропонують, або мають здатність запропонувати конкуруючі товари чи послуги. За ринкової економіки кожна організація повинна займатися детальним вивченням уже відомих конкурентів (що робить конкурент і скільки це йому коштує, якість його продукції тощо) та здійснювати огляд усієї арени, на якій можуть з'явитися новачки.

         Постачальники - це ті організації та особи, що постачають ресурси (сировину, продукти та послуги),котрі необхідні підприємству для здійснення своєї діяльності. Серед економістів домінуючою є думка, що краще мати декілька постачальників, щоб зменшити залежність від якогось одного джерела постачання.

         Посередники - це фізичні чи юридичні особи, які репрезентують інтереси виробників або споживачів.

         Виходячи з цього, основною мстою посередницької діяльності є інтеграція економічних інтересів виробників і споживачів.

         Однією з поширених форм посередництва є агентування. тобто форма господарювання, за якої агент (посередник) діє від імені та на користь відповідно виробника або споживача.

         Посередницькі функції одноразового агента здійснює брокер - посередник за укладення угоди, головним завданням якого є звести продавця з покупцем і допомогти в досягненні потрібної домовленості.

         Пропозиція робочої сили - це працепостачальницькі організації, які включають осіб, що потенційно можуть займатися організацією. Здатність організації залучати, мотивувати, зберігати людські ресурси, що необхідні для постачання конкурентоспроможних товарів та послуг, можна віднести до ключових елементів успішної роботи організації.

         Урядові установи - це установи, які забезпечують послуги та нагляд за дотриманням законодавства на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях. Па місцевому рівні організація взаємодіє з представниками таких організацій, як райдержадміністрація, податкова адміністрація, фінансовий відділ, відділ міліції та ін.

         На регіональному рівні може виникати потреба у зв'язку з різними установами Міністерства економіки, Міністерства праці, Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров'я, Комісією з допомоги щодо працевлаштування та ін.

2. Основні чинники і фактори, що визначають макросередовище організації

         Макросередовище - це головний елемент зовнішнього середовища, відображає напрями процесів, що відбуваються у суспільстві. Фактори, що визначають макросередовище:

♦ науково-технічні (технологічні);

♦ природні;

♦ економічні;

♦ політико-правові;

♦ соціокультурні;

♦ міжнародні.

         Ці фактори не мають прямого впливу на діяльність організації (підприємства, фірми), але мають дуже важливе значення для ефективного управління, бо керівникам приходиться обмежуватися передбаченням про середовище непрямого впливу, використовуючи наявну інформацію, що дає можливість спрогнозувати наслідки для організації.

         Науково-технічні (технологічні) фактори є частиною основного середовища, що відображає нинішній стан науки про виробництво продукції та його обслуговування.

         Хоча специфічні організації можуть мати технічні знання, які дають їм змогу конкурувати деякий час, на більшість організацій технологічний процес справляє позитивний або негативний вплив.

         Економічні фактори є частиною основного середовища і включають оточуючі системи виробництва, розподілу і споживання валового внутрішнього продукту. На конкретний зміст внутрішнього середовища впливає те, якою є система в країні: капіталістична, соціалістична чи змішана. В межах економічних систем на організації впливають різні економічні фактори: інфляція, ставка банківського проценту, рівень безробіття тощо.

         Правовий і політичний фактор - частина основного середовища, що включає правову та урядову системи, в межах яких організація повинна функціонувати. Різні тенденції у сферах законодавства, судової справи, політики та державного регулювання й управління є особливо важливим аспектом правового і політичного фактора.

         Соціально-культурний фактор - це фактор основного середовища, який включає відносини, цінності, норми (зразки), переконання (вірування), поведінку і загальні демографічні тенденції, котрі характерні для регіону.

         Оскільки соціально-культурний фактор є змінною величиною, то дуже важливо, щоб менеджери уважно спостерігали за його тенденціями, бо вони можуть містити в собі нові зручні можливості чи загрози.

         Міжнародні фактори - це фактор основного середовища, важливість якою постійно зростає. Він включає розвиток за межами країн перебування різних організацій і процесів, що мають іноді визначальний вплив на організацію. До них слід відносити курс національних грошей та іноземної валюти, появу нових конкурентів тощо.

         Безумовно, важливими факторами є природні іі екологічні, які можуть сприяти виживанню одних організацій, а інших вести до банкрутства.

         У цьому відношенні організація подібна біологічним організмам. Відповідно до теорії еволюції Чарльза Дарвіна, види, які збереглися, вижили, тому що еволюціонували і пристосувалися до свого середовища. Організації змушені пристосовуватися до свого середовища, щоб вижити і зберегти ефективність.

         Нині розвиток переважної більшості країн світу супроводжується погіршенням оточуючого середовища, а це серед інших причин висуває екологічні аспекти управління в число особливо актуальних.

         Отже, організації знаходяться під впливом зовнішнього середовища, основних зовнішніх сил, що мають можливість значно впливати на ймовірність успіху виробництва продуктів чи надання послуг. Широкі умови і напрями в суспільстві, в межах яких діє. організація, включають, насамперед, макросередовище організацій. В основному елементи макросередовища мають тенденцію бути поза можливостями однієї організації, тому тут так важлива скоординована дія багатьох суб'єктів господарювання як в національних межах, так і поза ними.

         При вивченні оточуючого середовища в менеджменті зосереджується увага на з'ясуванні того, які загрози і можливості криються. Для цього використовується група методів, що дозволяє одночасно виявляти зовнішнє і внутрішнє середовище:

         - метод СВОТ (англ. SWОТ) - сила, (Strenght), слабкість (Weakness), можливості (Орроrtunities) і загрози (Тhreats);

         - матриця можливостей дозволяє оцінювати загрози і можливості з погляду їх важливості і ступеня впливу на стратегію організації;

         - складання профілю організації - визначаються окремі чинники середовища і кожному з них експертним методом дається оцінка.

                                                    Питання для самоконтролю

          1. Назвіть складові, що представляють мікро- та макросередовище підприємства.

          2. Зробіть характеристику мікросередовища підприємства.

          3. Зробіть характеристику макросередовища підприємства.

bottom of page