«Л»

Ланки управління. Рівням менеджменту відповідають три групи менеджерів  (керівників): 
керівники низової ланки - це організаційний рівень, що знаходиться безпосередньо над робочими й іншими працівниками (не керуючими); керівники середньої ланки - координують і контролюють роботу керівників нижчої ланки, готують їм завдання і приймають відповідні рішення, відповідають за хід виробничого процесу в підрозділах; 
керівники вищої ланки - це особи, які повністю відповідають за прийняття важливих рішень для організації і впливають на результат її діяльності, виконують загальне стратегічне керівництво організацією, її функціональними та господарсько - виробничими комплексами. 

Лідер – особистість, за якою інші члени групи визнають право брати на себе найвідповідальніші рішення , що торкаються інших інтересів і визначають напрям  та характер діяльності всієї групи.

Лідерство - складають гуманізм у керуванні спільною працею, створення творчої атмосфери і колективної зацікавленості у досягненні результатів; спроможність вести за собою, вселяти людям довіру до себе, направляти їхні зусилля на досягнення цілей організації.

Лінійно-функціональна структура передбачає те, що штабні (функціо-нальні) служби отримують повноваження управління службами нижчого рівня, які виконують спеціальні функції.

Лінійно-штабна структура при лінійних керівниках передбачає створення  штабів (служб), які спеціалізуються на виконанні певних управлінських функцій.

Людина - родове поняття, що вказує на причетність істоти до вищого ступеня розвитку

живої природи - людського роду; специфічна, унікальна єдність біологічного і соціального; система, в якій фізичне і психічне, природне й соціальне становлять нерозривну єдність.

Людські відносини (школа)  базувалися на розробці й застосуванні соціально-психологічних аспектів менеджменту, тобто управління трудовим колективом здійснювалося з позиції психології і людських відносин.

​

​

​