«С»

​

Самоуправління — стан, при якому суб'єкт і об'єкт управління збігаються; такий характер процесів об'єкта, що є умовно-замкнутою системою, при яких не відбувається безпосереднього контролю над ними — цілепокладання здійснюється самим об'єктом відповідно до своїх властивостей, що можуть бути запрограмовані певним чином.

 

Сервіс - надання покупцям комплексу послуг для забезпечення ефективного використання купленого товару протягом усього періоду експлуатації.

 

Система - це внутрішньо організована сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, що утворюють єдине ціле і спільно діють для досягнення поставленої мети.

 

Системний аналіз - це сукупність методологічних засобів і практичних прийомів, що використовуються для підготовки, обґрунтування і прийняття рішень із складних соціально-економічних, технічних, технологічних, кадрових, політичних та інших проблем.

 

Системний метод оперує такими поняттями, як система, ієрархія, потік матеріалів, інформація, енергія.

 

Системний  підхід в управлінні – це само відтворююча і впорядкована процедура  прийняття управлінського рішення.

 

Системний підхід полягає у вивченні найбільш загальних форм організації, передбачає перш за все вивчення частин системи, взаємодію між ними, дослідження процесів, що пов'язують частини системи з її цілями.

 

Ситуаційний підхід у менеджменті передбачає залежність придатності різних методів управління від ситуації.

 

Ситуаційні теорії лідерства  передбачають визначення особистих якостей менеджерів і стилів керування, які щонайкраще відповідають певним ситуаціям.

 

Сітка (ГРІД) – визначає позицію менеджера в орієнтації налюдей і виробництво.

 

Сільськогосподарські виробничі кооперативи створилися на базі колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) згідно із законами України "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про власність", із Господарським і Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами держави, є самостійним господарюючим суб'єктом, товаровиробником і власником виробленої продукції.

 

Службовий етикет – це встановлений порядок і форми обходження на службі, у відношенні між підлеглими.

 

Соціальна відповідальність - це добровільна реакція підприємства на соціальні проблеми суспільства.

 

Соціальні гарантії передбачають оплату освіти, медичне обслуговування, харчування.

 

Соціальна установка - суб'єктивна орієнтація індивідів як представників групи на певні цінності.

 

Соціально-культурний фактор - це фактор основного середовища, який включає відносини, цінності, норми (зразки), переконання (вірування), поведінку і загальні демографічні тенденції, котрі характерні для регіону

 

Співбесіда з відбору персоналу - це обмін інформацією між представником організації і кандидатом на зайняття вакантної посади, в ході якої представник організації прагне скласти власну думку з 3-х питань: чи може кандидат успішно працювати на посаді і в організації (здібність кандидата); чи буде кандидат успішно працювати на посаді і в організації; чи буде претендент задоволений роботою.

 

Спільне підприємство (СП) є найпоширенішою організаційною формою підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються на засадах змішаних форм власності об'єднанням майна українських та іноземних учасників.

 

Споживачі (покупці і клієнти організації) - це ті особи й організації, що купують товари і послуги цієї організації, яка мусить докладати зусиль для того, щоб наблизитись до інтересів своїх клієнтів.

 

Спонукання - це усвідомлене відчуття нестачі, потреби у чомусь, яке має визначений напрям чи шлях до вирішення.

 

Стандартиза́ція — діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

 

Статус (лат. "status " - стан, становище) - становище індивіда в системі міжособистісних відносин у групі, суспільстві, його права, обов 'язки і привілеї.

 

Статут підприємства - певна сукупність правил, що регулюють діяльність підприємства та його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання.

 

Стрес - здатність різних тіл і конструкцій протистояти навантаженню.

 

Структура – склад організації з рівнів, підрозділів управління.

 

Структура управління - набір встановлених правил і заходів, у межах яких організована угода.

 

Стиль керівництва - це система найбільш характерних і постійно застосовуваних   форм   і   методів   керівництва.    

 

Стратегія - це оптимальний набір правил і прийомів, дій, рішень, що дозволяють реалізувати місію, досягти глобальних і локальних цілей підприємства (фірми).

 

Стратегії вирішення конфлікту - основні лінії дії опонентів по виходу з конфлікту.

 

Стратегія маркетингу - стратегія, спрямована на визначення і врахування вимог зовнішнього середовища до діяльності організації.

 

Стратегії збуту товару (типи): скорочення витрат, збору врожаю, скорочення, ліквідації.

 

Стратегічне планування  – це добір цілей та рішень, які використовуються керівництвом і сприяють розробці специфічних стратегій для досягнення цілей підприємства.

 

Стратегічне управління передбачає доповнення планування потенціалу фірми розробкою її стратегії, враховуючи прогнози її майбутнього стану.

Страхування ризиків – це зменшення негативного впливу ризику.

 

Структура - це внутрішня будівля будь-якої системи, склад, взаємо­зв'язок і взаємодія її складових елементів, що забезпечує зберігання основних властивостей і організованість цієї системи.

 

Структура управління підприємства - це склад співпідпорядкованості та взаємозв'язку всіх структур і окремих працівників управління, що діють на підставі поділу і кооперації управлінської праці. У ній містяться розділи, служби та працівники апарату управління, зв'язки і відношення між ними.

 

Структурні методи вирішення конфліктів - це методи впливу переважно на організаційні, трудові конфлікти, що виникли через неправильний розподіл повноважень, організації праці, прийнятої системи мотивації.

 

Ступені управління - це сукупність ланок управління, що знаходяться на одному рівні і відображають послідовність підпорядкування знизу до верху.

 

Суб'єктами конфлікту виступають учасники конфліктної взаємодії, в якості яких можуть бути окремі особи, групи, організації.

 

Суб'єктом контролю може бути група людей або організація, що наділена відповідними повноваженнями.

 

Суб’єкт управління – окрема людина або група людей, які оформляються у вигляді посади або сукупності посад і утворюють управлінські підрозділи.

 

Субординація — службової підлеглості молодшого за посадою працівника старшому, виконання правил службової дисципліни.

 

Сучасний менеджмент - це втілення досягнення практично всіх шкіл і напрямів управлінської думки.